Спосіб післясмертної діагностики давності утворення механічних ушкоджень шкіри та м'язів протягом першої доби після травми, який включає дослідження ранніх післясмертних змін тканин організму гістохімічними методами, який відрізняється тим, що при одночасному травмуванні шкіри та м'язів вилучають ділянку травмованої шкіри разом з травмованою м'язовою тканиною і симетричну ділянку шкіри разом з м'язовою тканиною без ушкоджень, матеріал фіксують в 10 % розчині формаліну протягом 24 годин, після чого його проводять за спиртами зростаючої концентрації та заливають парафіном, по закінченню проводки виготовляють серійні зрізи товщиною 5-6 мкм, зрізи з ушкодженою та неушкодженою шкірою піддають імуногістохімічному визначенню в дермі вмісту колагену 1-го типу з люмінесцентною візуалізацією, а зрізи з ушкодженою та неушкодженою м'язовою тканиною піддають гістохімічній ШІК-реакції з наступним цитофотометричним встановленням величин оптичної щільності саркоплазми поперечносмугастих м'язів та колагенових волокон шкіри, затим визначають відносні величини оптичної щільності ушкоджених біологічних тканин до оптичної щільності симетричних неушкоджених, які приймають за індекси, та які затим використовують для встановлення часу нанесення механічної травми шляхом співставлення визначеної величини індексу до відповідного часового проміжку.